- сяйний
- -а, -е, поет.1) Який сяє, яскраво світиться.2) Який, відбиваючи світло, промені, блищить, випромінює сяйво.3) Наповнений світлом; освітлений, ясний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сяйний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сяйність — ності, ж., поет. Абстр. ім. до сяйний … Український тлумачний словник
сяйно — поет. Присл. до сяйний … Український тлумачний словник
блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… … Словник синонімів української мови
яскравий — I 1) (який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), палкий, палахкий, соковитий, густий; вогненний, вогнистий, вогняний, ярий (кольором подібний до вогню) Пор. барвистий, блискучий 1) 2) (який випромінює сильне… … Словник синонімів української мови
ясний — I 1) (нічим не затьмарений, не покритий мороком), світлий, яскравий, прозорий; безхмарний, незатьмарений, непотьмарений, чистий (також про небо) 2) (про день, місяць, пору дня, року у період якого світить сонце), сонячний, погідний, погідливий,… … Словник синонімів української мови